Марі Бетел Боклерк – видатна жінка, яка жила у Бірмінгемі у 19 столітті. Це був час, коли жінкам у країні доводилося непросто. Вони зазнавали дискримінації, не мали змоги здобувати освіту та роботу нарівні з чоловіками. Але Марі Бетел Боклерк з юних років знала, чим хоче займатися. Вона йшла проти загальноприйнятих норм і досягла великого успіху. Пропонуємо ближче познайомитись з надихаючою історією жінки. Далі на birminghamka.
Дитинство та юність
Марі Бетел Боклерк народилась у Лондоні у 1845 році. У трирічному віці вона опинилася в інтернаті разом зі своїми братами та сестрами. Хоча система освіти дітей у школах-інтернатах залишала бажати кращого, Марі була здібною ученицею і легко освоювала різні предмети. Через 10 років вона разом зі своєю мамою переїхала до Бірмінгема, де й провела все своє доросле життя.
Коли дівчинці було 11 років, у сміттєзвалищі макулатури вона випадково знайшла підручник “Учитель фонографії”. Його автором був Пітман – англійський викладач, який розробив першу популярну систему стенографії. Марі прочитала підручник на одному подиху. Коли вона переїхала з мамою до Бірмінгему, то продовжила цікавитися стенографією або дослівним конспектуванням з використанням символів, і займалася з членом Фонетичного товариства. Причому це товариство знаходилося у Баті, іншому місті. Щоб підтримувати зв’язок з учителем, перебуваючи у Бірмінгемі, Марі організувала надсилання уроків поштою.
Дівчина використовувала всі доступні їй засоби, щоб стати фахівцем у галузі стенографії. Хоча вона не мала досвіду роботи, у 18-річному віці вона влаштувалася на стажування в “Birmingham Morning News” – популярну в місті газету. Керівництво швидко оцінило навички Марі та запропонувало їй гідну зарплату. Ця подія стала безпрецедентною у світі журналістики, адже стенографія вважалася чоловічою спеціальністю, якій, до того ж треба було навчатися в університетах. У ЗМІ швидко поширилася інформація про першу жінку-репортера в країні. Так Марі Бетелл Боклерк стала відомою і її кар’єра розвивалася стрімко.
Кар’єра та визнання у суспільстві
Марі Бетелл Боклерк, працюючи в “Birmingham Morning News”, демонструвала навички запису, що вражали своєю швидкістю і бездоганністю. Вони зробили її затребуваним фахівцем. У 20-річному віці дівчина вирішила спробувати себе у викладацькій роботі та навчати стенографії інших. Вона була впевнена, що освоїти цю науку під силу кожному, головне мати бажання.
Боклерк стала викладачем фонографії в Інституті Перрі Барра. Жінка ніколи не приховувала, що вона самоучка, а навпаки, пишалася цим. Її цілеспрямованість надихала студентів докладати зусиль, щоб освоїти навички стенографії. У 1888 Марі Бетелл Боклерк стала першою в історії Англії жінкою-вчителем в державній школі для хлопчиків. Вона поєднувала роботу у цій школі з уроками в кількох інших приватних шкіл у Бірмінгемі. Також Марі Бетелл Боклерк заснувала Асоціацію стенографістів у Бірмінгемі. Вона виступала на Міжнародному конгресі стенографії та інших подібних заходах, роблячи бірмінгемських стенографістів відомими на весь світ.
У бібліотеці Бірмінгема відкрито блакитну меморіальну дошку на честь Марі Бетелл Боклерк. Однак її досягнення торкаються не лише розвитку стенографії. Те, що Марі Бетел Боклерк стала першою жінкою-репортером, а потім першою жінкою-вчителем у школі для хлопчиків, зробило її уособленням нової епохи фемінізму. При чому бірмінгемка зробила собі ім’я сама, не маючи фінансової допомоги та навіть базової освіти, крім шкільної.
